№ 18(75): Святкування дня Перемоги в Сумах

 

РХП вшановує ветеранів

















Від Республіканської Християнської партії квіти на могилу Невідомому солдату Меморіалу Слави покладають Олександр Сахно (праворуч), заступник голови РХП й голова Сумської обласної партійної організації та Олексій Кезля, заступник голови Сумської обласної організації партії


№ 18(75): РХП вшанувала ветеранів

 

Республіканська Християнська партіяНАПЕРЕДОДНІ Дня Перемоги громадська організація ветеранів Великої Вітчизняної війни Зарічного району Сум привітала ветеранів ВВВ, жителів свого району. У підготовці й організації святкового поздоровлення взяла участь адміністрація Зарічного міськвиконкому, а матеріальну частину свята забезпечила Сумська обласна організація Республіканської Християнської партії.

  


№ 18(75): Новини Сумщини

 

ШВИДКА ВІДКРИВАЄ ТИМЧАСОВІ ПУНКТИ

НА БАЗІ Сумської 4-ї міської лікарні, що на вулиці Ковпака, відкрився пункт тимчасового знаходження бригад швидкої.


№ 18(75): Дружина президента України побувала в Сумах

 

Катерина Ющенко відвідала школу-інтернат                                       Голова Наглядової  ради Міжнародного  благодійного фонду «Україна-3000» Катерина Ющенко відвідала Суми.

У рамках візиту вона відвідала Школу-інтернат для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування ім. С. Супруна, Сумську обласну дитячу клінічну лікарню, яка є партнером Фонду «Україна-3000» у програмі «Від лікарні до лікарні» та передала медичне обладнання.

Також пані Катерина запланувала відвідати Сумський аграрний університет та зустрітися з викладачами і студентами університету. Зустріч присвячена ознайомленню з результатами роботи Другого Міжнародного гуманітарного форуму «Відродження, оновлення та розвиток людини», який проходив в МДЦ «Артек» з 24 по 27 квітня 2007 року і був присвячений питанням освіти та виховання дітей.


№ 18(75): Посол Польщі на Сумщині

 

СУМЩИНУ з робочим візитом 10 травня відвідала делегація з Польщі на чолі з надзвичайним та уповноваженим послом республіки Польща в Україні Яцеком Ключковські. З метою укладення домовленостей про культурно-економічну співпрацю він зустрівся з головою Сумської ОДА Павлом Качуром.


№ 18(75): "Народна Самооборона" в Путивлі

 

Олександр Лісовий
  
У ПУТИВЛІ 8 травня  біля пам’ятника С.В.  Руднєву замайоріли прапори громадського руху «Народна Самооборона». Судячи з кількості автобусів та їхніх номерів, в той день до Путивля прибули активісти з усієї Сумщини та гості з Харківщини та Київщини. На почесному місці біля пам’ятника розташувались ветерани… 

Захід було заплановано на 11.00, але як це часто у нас буває, початок затягнувся. Юрій Луценко, вітаючись з людьми, першим ділом вибачився перед зібранням за запізнення. Разом з лідером «НС» прибули Микола Катеринчук та Олесь Доній, а серед активістів був і голова «Антикримінального Вибору» Сергій Луценко.


№ 18(75): Визволення Сумщини

 

Вибрані місця із книги Олексія ЛЕНСЬКОГО, яка готується до друку

Визволення Сум не  потребувало артобстрілу.
  
В газеті «Більшовицька зброя» за 1949 рік  (№ 173 від 3 вересня) надрукована стаття командира взводу розвідки Ледяєва про визволення Сум. Публікація свідчить, що німці залишили деякі заслони. В селі Бездрик на димарі поставили кулемет, що затримало просування військ. У Верхній Сироватці  теж відбувся невеличкий бій. Власне німці покинули місто ще раніше, але все одно наші війська увійшли до Сум після артпідготовки з «катюш», у чому, на мою думку, не було нагальної потреби.  Внаслідок бомбардування по місту почалися пожежі. Реактивні снаряди «катюш» били по центральній частині міста, де більше будівель  і жителів, били  по вокзалу. Будівля вокзалу стала купою каміння, а залізничні колії були всі у вирвах від снарядів. Замість того, щоб взяти практично покинуте місто в оточеня і послати піхоту прочесати місто, і в разі виявлення вогневих точок ворога, знищити їх артилерією, наше командування брало місто «в лоб» і били по «площадях». Мабуть, тому що давали норму снарядів для взяття міста, от її і використовували... Те, що мінометний артобстріл міста був, пам’ятає багато сумчан. Я бачив навіть живописну картину на цю тему із зображенням  цих мінометів («катюш»).


№ 18(75): Польза от семечек

 

  Помните, как часто нам  запрещали «лузгать» семечеки, т.к. это, видите ли неприлично. Возможно – если их постоянно щелкать на улице и в обществе. А как нас пугали тем, что, якобы, семечки вредят здоровью! Так вот, пришло время поведать о том, что семечки – это полезный продукт!
  
   Во-первых, потому что они замедляют старение. 

   Этот продукт богат растительными жирами и жирорастворимыми витаминами - А, D и Е. Полиненасыщенные жирные кислоты, содержащиеся в растительном масле, способствуют снижению уровня холестерина в крови и замедляют процессы старения. Однако из-за обилия растительного жира употреблять большое количество подсолнечных семечек при избыточном весе и ожирении нежелательно.


№ 18(75): Корень здоровья - скорцонера

 

СкорцонераЭто растение имеет  еще несколько наименований: козелец, черный корень, испанский корень, черная морковь, сладкий корень, скорцонер, чернокорень. Этот многолетник известен людям издавна. Современники Александра Македонского считали его деликатесом и подавали к царскому столу.

Между тем давно известное еще не означает «изученное». Мало кто разводит данную овощную культуру с таким необычным названием. А ведь у скорцонеры более ста биологически активных веществ. Корнеплоды (в меньшей степени – листья) богаты сахарами (около 20%), витаминами С, В1, В2, солями калия, марганца, железа, меди, цинка, фосфора, кальция. Но основное ее достоинство – высокое содержание в корнеплодах инулина (около 10%), а также аспарагина, левулина. Это просто лекарство для больных диабетом. Кроме того, в корнеплодах скорцонеры содержится до 2% пектиновых веществ. Также она очень полезна при ожирении, авитаминозе, малокровии, атеросклерозе, сдерживает развитие подагры, ревматизма, полиартрита.



№ 18(75): Остання перемога

 

Через три місяці після Перемоги над фашистською Німеччиною війна продовжилася
  
Відбиту в німців зброю Сталін передав Мао Цзе ДунуВосьмого серпня 1945 року почалася війна з Японією. Зараз у нас про неї мало що па-м’ятають – хіба що те, що американці скинули бомбу на японські Хіросиму і Нагасаки. Але перемогли в цій війні все-таки народи Радянського Союзу.

   Солдати в нескінченних ешелонах, що прямували на Схід улітку 1945 року, мали настрій не надто радісний. Для них назва ліричної музичної комедії про святкові післявоєнні дні – «Поїзд іде на Схід» – звучало двозначно, якщо не сказати знущально. Вони вже зрозуміли, що перемога над фашистською Німеччиною не передвіщає швидкої демобілізації, – і дійсно, в армії вони змушені були провести ще довгі роки.



[ 1 | 2 ]