Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 180

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 181

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 182

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 183

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 184

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 185

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 186

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 187

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 188

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 189

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 190

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 191

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 192

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 193

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 180

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 181

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 182

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 183

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 184

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 185

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 186

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 187

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 188

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 189

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 190

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 191

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 192

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 193

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 180

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 181

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 182

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 183

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 184

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 185

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 186

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 187

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 188

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 189

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 190

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 191

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 192

Deprecated: Function eregi() is deprecated in /home/kitty/domains/gukr.com/public_html/mainfile.php on line 193
З ІСТОРІЇ ВИНОКУРІННЯ НАШОГО КРАЮ.
№ 14 (57):

З ІСТОРІЇ ВИНОКУРІННЯ НАШОГО КРАЮ

Історія і культура

Точних відомостей про початок винокуріння, тобто про те, коли почали у наших краях виробляти спиртові напої, історичні документи до сьогоднішніх днів не донесли. Однак, зрозуміло, що наші предки, племена яких були об’єднані князями в межах ранньофеодальної країни – Київської Русі – виготовляли напої, що містили алкоголь.


Здебільшого, виготовляли з меду з додаванням соків ягід шляхом бродіння. Однак, швидше за все, і за тих часів уже «варили», тобто переганяли продукти бродіння у міцніші напої, бо у літописах є вислів, що приписується, зокрема, княгині Ользі – «Варіте мед».

Внаслідок торгівлі Київської Русі з південними країнами було, звісно, відоме й виноградне вино.

Вже пізніше, починаючи з середини п’ятнадцятого століття, традиції винокуріння активно підхоплює новий прошарок української етнічної спільноти (розколотої поміж кількома державами) – козацтво. На Запоріжжі, а згодом по всій Україні (коли й саме козацьке середовище почало розшаровуватись за майновими ознаками), особливо у маєтках козацької старшини, «варили мед», «курили вино».

З початку XVII століття, а також у ході українсько-польської війни 1648-1654 років, у тому числі на території теперішньої Сумської області, засновуються військово-господарські поселення – слободи (звідси – Слобідська Україна). На тлі чвар, що точилися між гетьманами і Лівобережної, і Правобережної України за булаву, втрачаються рештки української державної автономії. Набирає сили колонізаторський вплив Московського царства в особі одноплемінного, тобто, православного, а значить – «доброго» царя (на відміну від кримського мусульманського хана або польського католицького короля).

Відтак московською владою заохочується подальше заснування слобідських міст, у тому числі і для сторожової служби на південних кордонах тодішніх московських володінь.

Намагаючись швидше освоїти на той час не надто заселені тутешні місця, а також побоюючись тоді ще сильної Запорозької Січі, московський уряд гарантував переселенцям у цю місцевість низку пільг. Зокрема – на винокуріння хлібного вина для домашнього вжитку і на безмитний його продаж. Цими пільгами користувались, передусім, реєстрові козаки. Тоді ж на цій території утворюються адміністративні одиниці за козацькою традицією – полки – під назвою Слобідсько-Українські (Сумський, Охтирський, Харківський тощо). Цим полкам були надані ті самі права, що і Війську Запорозькому. Отже, на відміну від московських територій, де винокуріння було під державним наглядом, тобто було дозволено займатись цим промислом вузькому колу людей із зобов’язанням постачати напої «в государевы кабаки», на Слобожанщині винокуріння набуває масового характеру з огляду на близькість московських земель (які за царя Петра Першого, що оголосив себе імператором, стали називатися російськими губерніями), куди можна було у великих об’ємах збувати алкогольні вироби.

Щоправда, 1737 року було відмінено пільги на винокуріння, що спричинило у полках загрозливі заворушення, тому через деякий час дочка Петра І цариця Єлизавета знову їх повернула. Проте, 1750 року було видано указ про заборону курити та продавати вино козакам та іншим вихідцям з «Малороссии й Слободских полков», що мешкали у «великорусских городах и уездах». Та з часом, помалу, до 1760 року заборону поширили і на полкові території. Паралельно утискувалось і право козацької старшини та реєстрових козаків на винокуріння. Козаків переводили у «войсковые обыватели», і потім обкладали податком.

З утворенням поміщицьких маєтків винокуріння у нашому краї набуває ще більшого розмаху. Відтак землевласники, багато з яких згодом ставали промисловцями, засновували винокурні з усіма ознаками звичного у сучасному розумінні виробничого цеху, заводу. Устрій та технічний опис винокурних заводів відомі з XVII століття. Основне обладнання складалось з мідних або чавунних котлів ємністю від 15 фунтів до кількох пудів, з труб, патрубків і різноманітного посуду.

Згодом, у середині XIX століття, коли остаточно були відмінені пільги для всіх прошарків та місцевостей, царський уряд 1861 року засновує при Міністерстві фінансів Управління акцизними зборами. У Сумському повіті було утворено Акцизне управління Третього округу, яке відало справлянням до казни доходу з напоїв, виробів з вина та спирту, з дріжджів, цукру, олії, казенного продажу напоїв, а також контролювало спиртові та горілчані заводи, видавало патенти на здійснення виробничої діяльності заводів, на продаж напоїв та дозволи на ремонт і переобладнання заводів і здійснення їх ревізії.

Акцизне управління збирало гроші до казни не лише функціями контролю та справлянням податків та зборів, але й тим, що продавало алкогольні напої через казенні винні лавки, наймаючи для цього приміщення та продавців.

Цікавим і доволі інформативним є сам текст типового договору початку 19-го сторіччя про винаймання приміщення для казенної винної лавки. Проілюструємо це на прикладі договору, укладеного між Наглядачем 3-го Округу Харківського Акцизного Управління М.І. Бурдюговим та селянином села Вільми Іваном Пилиповичем Просаленком. Сьогодні ми звикли укладати договори, що складаються із основної частини та додатків, у яких вже при необхідності обумовлюються всі зобов’язання та права сторін. Договір понад сторічної давності не передбачав додатків, але його текст, разом з тим, за своєю ретельністю та ба навіть педантизмом «утре носа» не одному із сучасних договорів, зроблених, бува, нашвидкоруч. Наведемо вибрані місця вищезазначеного документу (мовою оригіналу):

1) Я, Просаленко отдаю Министерству финансов в наем для устройства казенной винной лавки № 304 и квартиры продавца казенных питей, принадлежащее мне недвижимое имущество, состоящее в селе Ильмы Терешковской волости, Сумского уезда, Харьковской губернии и заключающееся в усадебном месте мерою 11х20 саженей с находящимися на нем постройками, а именно: дом под соломенной крышей длиной 15 аршин и шириной по улице 9 арш., глинобитный о четырех отделениях сарай длиной 12 арш. и шириной 6 арш., крытый соломой, за добровольно условленную плату в год, а именно за торговую комнату и кладовую для вина 85 рублей и за квартиру для продавца с постройками 100 рублей сроком на шесть (6) лет, полагая таковой с 1 января 1902 по 1 января 1908 года за добровольно условленную плату в год 185 рублей.

2) Все указанное в предыдущем пункте имущество должно быть передано Казенному Управленню к условленному сроку в полной исправности, причем в оном к этому сроку должны быть произведены мною, Просаленко, следующие переделки и перестройки: а) сдаваемый дом покрыть железом и подвести кирпичный фундамент. К дому сделать деревянную пристройку с железной крышей размером 4,5х3 арш. для кладовой. Сделать погреб и отхожее место, как показано на плане, копию с которого получил. Сделать из двух комнат одну для торгового помещения размером 8,5 х4,5 арш., причем помещение должно иметь три двери – одна для входу с улицы, другая в квартиру продавца и третья в кладовую для вина и два окна<...>. (Обумовлюються також, не дивлячись на план перебудови, і розміри (включаючи товщину) дверей, віконних рам та полиць, і деревина (і її колір), з якої мають бути вони виготовлені, і фарби та їх колір, якими мають бути оздоблені тощо.– Авт.)

3) Условленную первым пунктом сего договора арендную плату Казенное Управление производит через местное Окружное Акцизное Управление выдачею Просаленко талона ассигновки на получение причитающихся денег из Сумского Казначейства, вперед за время (тобто, авансом – Авт.) по 1 июля – в январе, а за время с 1 июля по 1 января следующего года – в июле месяце.

4) Если Просаленко будет препятствовать продавцу казенных питей или его домашним спокойно пользоваться всем отданным в наем имуществом или частью оного, или будет причинять последнему обиды либо поднимать ссоры, то Казенное Управление вправе прекратить арендные платежи до рассмотрения дела надлежащим судом, или вовсе прекратить исполнение договора не ожидая истечения условленного оным срока найма.

5) В течение всего арендного срока Просаленко обязывается по первому требованию акцизного надзора немедленно поправлять все повреждения построек и их принадлежностей, происшедшие от времени и обыкновенного пользования или от естественных причин, т.е. не по вине лица, занимающего помещение; в случае не производства потребованных исправлений в назначенный Казенным Управлением срок, последнему предоставляется произвести эти исправления за счет Просаленко и израсходованные на это деньги удержать при выдаче арендной платы.

6) Очистка и исправление тротуаров и улицы возле сдаваемого в наем казне помещения, а также чистка дымовых труб и ретирадных мест относятся к обязанностям Просаленко и должны производиться своевременно, а в случае неисправности, очистка производится за счет Просаленко согласно п. 5 сего договора.

7) Уплату всех государственных и общественных повинностей и сборов за нанятое казне имущество Просаленко принимает на себя.

8) Если сдаваемые Казенному Управленню в наем постройки сгорят до истечения срока найма оных, то Просаленко обязывается: а) возвратить Казенному Управлению взятые вперед деньги за вычетом из них части арендной платы, причитающейся по день пожара и б) настоящий договор со дня пожара считать потерявшим силу. <... > Если бы Казенное Управление в устроенной в нанимаемом помещении лавке пожелало прекратить торговлю в течение договорного срока, то Просаленко не лишается права на получение условленной п. 1 сего договора арендной платы за время, в которое вовсе не будет производиться торговля в лавке, но только в том случае, если нанятое помещение на время закрытия лавки Просаленко возьмет под свой надзор с обязательством сохранения в целости всех приспособлений для произовдства торговли в оном.

11) При обратной передаче Казенным Управлением Просаленко указанного в сем договоре имущества не признаются неисправностью те повреждения, которые могли произойти от времени и обыкновенного пользования имуществом или от естественных причин, независивших от лица, занимавшего помещение.

12) За всякое нарушение или неисполнение Просаленко изложенных во 2 и 9 пунктах сего договора условий, Казенному Управлению предоставляется право взыскать с Просаленко 185 рублей, причем взысканием неустойки не прекращается действие настоящего договора, разве бы прекращения оного потребовало Казенное Управление.

Ідеологія, так би мовити, цього договору, яка витікає з його тексту, і не потребує коментарів і, водночас, потребує. Але, звичайно, не таких, що спираються на ґрунтовне знання предмету, і місце яких швидше – на сторінках наукових журналів, а не у нашому історичному нарисі. Проте, хай там що, а у читача, напевно, склалося враження про дискримінаційні умови договору. Тобто такі, що утискують інтереси селянина, який наймає свою нерухомість державній установі. З цього приводу, гадаємо, можна зауважити наступне. По-перше, кожна людина має сама вирішувати, як їй заробляти на життя – у залежності від її потреб, соціального стану, а також розумових, фізичних та матеріальних можливостей. Відповідно, добровільною справою кожного є укладення різних договорів з умовами, у них зазначеними. У тому числі – і договорів про наймання (як у нашому випадку) приміщення у користування чи в оренду державній установі.

Селянин І. П. Просаленко, швидше за все, маючи дах над головою в іншому місці, вирішив одержувати додатковий доход, найнявши Казенному Управлінню Міністерства фінансів належну йому на праві приватної власності садибу.

Треба ще сказати, що у той період торгували за старовинним українським звичаєм – доки не стемніє. Зокрема, так торгували у купця, який згодом став засновником горілчаного заводу у Сумах – Порфирія Гриненка. У повну міру використовуючи при цьому те, що сільські продавці з базару перед виїздом додому бажали купити міських гостинців. Хоча до появи у Сумах горілчаного заводу Гриненка не було налагоджено виробництво горілок, нестачу у міцних напоях сумчани не відчували завдяки існуванню у місті великої кількості «питейных заведений», а у сумській окрузі – винокурних (спиртових) заводів. Однак при цьому, за словами лікаря і видатного російського письменника Антона Чехова, який не раз відпочивав у Сумах, п’яних він майже не бачив, лайки не чув і був вражений (у порівнянні з російськими губерніями) достатком, народним здоров’ям, високим ступенем розвитку сумського мужика, котрий «и умен, и религиозен, и музыкален, и трезв, и нравственен и всегда весел и сыт».

Закінчення в наступному номері