№ 13(70): VIVAT, ПРЕЗИДЕНТЕ!
ХАЙ СКАЖЕ НАРОД, ЧИ БІГАТИ Й ДАЛІ НАРДЕПАМ ПО ФРАКЦІЯХ
НАРЕШТІ громадяни України, які усвідомлюють свої права і обов’язки, можуть упевнено сказати, що вони мають гаранта своїх прав і свобод в особі Президента України. До цих прав відноситься, зокрема, і право обирати собі владу через голосування на виборах.
Останні відбулись навесні 2006 року. Обирали ми депутатів за їхньою приналежністю до тієї чи іншої партії або партійного блоку. І що стосується Верховної Ради, то парламентську більшість мали сформувати за Конституцією парламентські фракції. Як відомо, у цю більшість увійшли фракції Партії регіонів, СПУ та КПУ. Але цій більшості захотілось диктаторських повноважень, коли, маючи в парламенті своїх 300 голосів (конституційну більшість), можна проводити будь-які рішення, не зважаючи на Президента разом із Конституцією. Більше того: цією кількістю голосів можна поміняти саму й Конституцію. Тому таку мету вони собі й поставили. Головний метод – простий: підкуп, шантаж. І процес пішов: чимало з депутатів, зраджуючи голоси своїх виборців, почали перебігати у більшість під керівництвом Партії регіонів. Отже, на вибір людей цій більшості начхати.
Майже вісім (!) місяців Президент усіма можливими дипломатичними способами, навіть йдучи на певні поступки, умовляв правлячу коаліцію дотримуватись Конституції, думати передусім про права простого українця. Але марно.
Тому Президент України і звернувся своїм Указом про розпуск такої Верховної Ради до народу України, щоб той на позачергових виборах сказав своє слово щодо того, хто з депутатів має формувати конституційну більшість. Тобто, якщо у результаті позачергових виборів у парламенті буде можливо сформувати відповідні фракції з обраних за партійними списками депутатів (а не шляхом їхнього підкупу) і вже на основі фракцій – конституційну більшість, то тоді – будь ласка – така більшість справді буде відображенням народного волевиявлення.
…А взагалі, сам факт Президентського Указу зайвий раз підтверджує, зокрема, правильність проведення і другого туру президентських виборів, і переголосування. Тому що як і тоді, так і зараз вибивається твердий грунт з-під ніг мафіозних структур, які звикли фальсифікувати та піддавати ревізії народне волевиявлення.
Отже, vivat, Президенте! Тільки такими хоч і болючими кроками, будується демократія, виховується вільний ГРОМАДЯНИН.
Редакція "ГУ"
|
