№ 20 (77):

День Сумської преси - правильно і патріотично

Перша шпальта Олексій ЛЕНСЬКИЙ

         135 років тому почала виходити перша сумська газета "Сумський листок"

В УКРАЇНІ 26 травня відзначається День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Відтак редакція газети «Громадянин України» вітає всіх причетних до цього професійного свята фахівців, а також – родичів-журналістів. 
  
Вітаючи з цим святом, редакція нашої газети принагідно поздоровляє також із забутою практично всіма датою – 135-ю річницею видання першої сумської газети «Сумский листок».


Одним із документальних свідчень заснування сумською міською владою своєї газети є «Систематический сборник постановлений Сумского уездного земского собрания» з 1865 по 1895 рік, що побачив світ 1895 року. Склав його М. А. Горецький (видавництво Сумського повітового зібрання, друкарня В.Є. Радіонова). На стор. 102 в розділі «Издания земства» ми знаходимо запис із «Журнала чрезвичайного земского собрания» від 26 вересня:
  
«А) «Сумской листок», 1871 год.

По выслушивании доклада управы о необходимости иметь газету «Сумской листок», которая под редакцией секретаря управы выходила бы еженеденьно по воскресным дням ценою 3 рубля в год без пересылки, собрание постановило: поручить управе ходатайствовать о решении издавать еженедельную газету по программе, предложенной управою».

Отже, мова тут іде про наміри мати Сумам газету. Підкреслимо: під редакцією секретаря управи, тому що гроші на газету – з казни міста. Мимовільно напрошується порівняння із сучасністю: чи розуміє міська влада, як витрачаються бюджетні кошти редакцією заснованої міською радою газети «Суми і сумчани»?

Проте, продовжимо про архівні документи. 

«1872 год. Журнал очередного земского собрания, 31 августа.

Выслушав доклад управы о получении разрешения на издание Сумским земством газеты «Сумской листок», собрание постановило: принять к сведению».
 
Отже, згодом стала виходити перша в Сумах газета. Довгий час «Сумский листок» був єдиною газетою, яка виходила.
 
До речі, щодо «канонізації» тієї чи іншої дати. Слід зауважити, що у спадок від радянських часів дісталося свято преси 5-го травня, яке пов’язане з виходом неукраїнської газети «Правда». Частина старшого покоління наших газетярів за традицією вряди-годи вітають один одного з цим днем. Що ж, сила звички, пам’ять про молоді роки... Все це зрозуміло.

Однак в Україні були свої часописи і день преси логічно було би приурочити до дня виходу саме перших українських видань. Проте, це окрема тема...

Що ж стосується дня відзначення місцевої преси, то цей день слід визначити у серпні (бо повідомлення про отриманий дозвіл було зроблено на черговому земському зібранні 31 серпня). Зрозуміло й те, що безпосередньо сам дозвіл було отримано трохи раніше, до офіційного повідомлення міської управи. Тому День Незалежності України 24 серпня можна сміливо вважати днем Сумської преси. Отже, маємо ще трохи часу, аби визначитися.

До 135-річчя виходу, зокрема, першої сумської газети я підготував книжку «Історія сумської преси і журналістики», але в мене немає коштів на її видання. Звертатися по допомогу до місцевої влади я вже не буду, бо якось просив гроші на попередню книжку, а мені відповіли, що у влади грошей немає. Хоча мова йде не про великі кошти. Тим часом, я заручився підтримкою Сумської міської організації Республіканської Християнської партії, яка пообіцяла профінансувати видання книги. 

У книжці ви знайдете дуже багато інших краєзнавчих матеріалів і фактів. Сподіваюсь, що тоді, зокрема, відпаде охота певних газет присвоювати собі родовід найстарішого часопису, адже до виходу газети «Известия рабочих і солдатских депутатов» (8 березня 1917 р.) виходило багато газет. Ось далеко не повний їх перелік: «Сумской голос», 1905 р.; «Селянська газета», «Лебединський торгово-промышленный листок», 1909 р.; «Сумской листок полезных для населения сведений», 1910 р.; «Листок роменского общества сельського хазяйства» 1910 р.; «Сумской вестник», 1912 р.; «Сумское эхо», 1912 р.; «Сумская жизнь 1914 р.; «Лебединский вестник» і лебединська «Наша жизнь», 1917 р.; роменська газета «Военные известия», 1914 рік. І тільки з 8 березня в Сумах з’явилася газета «Известия рабочих и солдатских депутатов», від якої марно пориваються перебрати родовід газети «Вперед» або «Сумщина», як найстаріші видання в області. 

Отже, на факти історії у нас якось не звикли покладатись. Більше ще віримо міфам або просто – брехливій пропаганді.

Я вважаю, що свято місцевої преси можуть зробити і самі журналісти (ті, що вважають себе вільними) без «козачків» від влади. 

І врешті у серпні напевне вийде так, як вийде: частина місцевих журналістів відзначить 135-ліття від початку Сумської преси і журналістики (якщо, у свою чергу, між собою зможуть домовитися), а міфічну дату 90-ліття газети «Сумщина» відзначить інша частина (звісно ж, із врученням грамот та «цінних» подарунків від влади) разом із тією ж владою.

Що ж: красиво жити, як кажуть, не заборониш.

© "Громадянин України"