№ 43 (100):

Життя зі сміттям

Перша шпальта Олександр САХНО, голова Сумської обласної організації Республіканської Християнської партії (РХП) 
  
Юрій МАЦЬКО, редактор   «Громадянина України»
   
СТІЙКИЙ  ЗАПАХ
   

Суми місто сміття?Минуле літо у Сумах багато чим запам’яталось його жителям. Зокрема – рекордними за своїми масштабами звалищами сміття, яке у ту спеку мало не спричинило епідемію різноманітної зарази.
  
Ну, якось пережили, навіть землю під новий полігон сумська міська влада (з допомогою обласної) спромоглася виторгувати в одній із сільських рад. Тобто, міське начальство «пожежу» загасило. І заспокоїлось.


Щоправда, сумський міський голова Г. Мінаєв коли-неколи з грізним виразом обличчя публічно й полається на керівника «Сумикомунтрансу», але від того у місті сміття аж ніяк не меншає. Його більшає. І відкриємо для сумської влади невеликий «секрет»: продуктів життєдіяльності міської громади об’єктивно щороку більшатиме. І не сумчани в цьому винні, що вони стали більше смітити (як дорікає своїм співгромадянам вже керівник «Сумикомунтрансу»). Із збільшенням, зокрема, кількості супермаркетів, більшає споживання товарів, упаковок від них тощо. Це процес невідворотний. Але цілком керований. Тільки не сьогоднішніми методами, які дозволяють лише гасити «сміттєві пожежі» та тупо збільшувати кількість контейнерів на одиницю міської площі. Так можна все місто заставити смердючими залізними ящиками. І тоді в Суми найлегше буде потрапити по запаху. Або сумчанина, скажімо, в Києві, визначити за тим же запахом – характерним та стійким.
  
Отже, за вивезення сміття ми платимо; «Сумикомунтранс» вивозить його як уміє, а сумська влада дозволяє йому так працювати. Бо й сама не знає, як дати раду тому сміттю. Одне – що не знає, а інше (це вже гірше) – не дуже й хоче. Мабуть, такий стан речей цілком керівників міста задовольняє. 

ОДНОІМЕННІ АКЦІЇ І ФРАКЦІЇ
  
Тим часом, нагадаємо, що «керівники міста», «міська влада» – це цілком конкретні особи, які у першу чергу є відповідальні перед своїми жителями. Передусім, це – сумський міський голова і депутати Сумської міської ради. Тому що в результаті саме їхніх голосувань, посадових розпоряджень та інших дій тими ж самими комунальними підприємствами керують саме ті, хто керує; до жителів ці керівники ставляться саме так, як ставляться; і свою діяльність вони спрямовують у те русло, яке вважають за потрібне для себе. 
  
Але, будь-якому комунальнику (приміром, тому самому керівнику приватного «Сумикомунтрансу») за це і не дорікнеш: він по суті є підприємцем, бізнесменом, в статуті його підприємства передбачено одержання прибутку. Ось він і старається у першу чергу для себе… Претензії з якого-небудь іншого боку цьому підприємству теж не пред’явиш. Приміром, коли людина справно платить за вивезення побутових відходів, а відходи ці вивозяться так, що встигають засмердіти собою дитячий майданчик, що поруч, то відповідь «Сумикомунтрансу» тут можна передбачити практично безпомилково. Що, мовляв, на суму, яку ви заплатили, ми й вивезли. Тобто, особисто ваше сміття – вивезене, а смердить те, хто не заплатив за вивезення. Виглядає така відповідь цілковитим знущанням над людьми, але справді – у цій ситуації нічого не вдієш. Підприємство черговий раз «дипломатично» посилає жителя, фактично – свого клієнта – куди подалі… А сумському міському голові – й байдуже. Так само, як і депутатам міської ради, а особливо – депутатам фракції «Нічний дозор», які під час виборчої кампанії у 2006 році підняли на свій щит гасло «Життя без сміття». Ну, зрозуміло, що і піар-акції відповідні влаштовувались (прибратись веселою ватагою у міському парку чи біля озера Чеха). Звісно, що такі ініціативи завжди виглядають симпатично, а у виборчий період – ще й виграшно. Тим більше, що робиться це все із молодечим завзяттям (шкільна й студентська молодь), а тому і можна повірити, що – щиро.
  
Вибори-2006 минули, в результаті яких депутатами від «Нічного дозору» стали у Сумській міській раді двадцять чоловік. Переважно молоді, енергійні люди. Проте, чи енергія перевелася, чи ці депутати справді повірили, що сміттєву проблему у Сумах вони вирішили, бо не чути вже від них закликів до чистоти. Особливо їх не було чути на порозі епідемії в Сумах, коли відходи тижнями розкладалися під сонцем. Але, нагадаємо, що під час виборів-2006 критика санітарного стану у місті з боку «Нічного дозору» та його лідера, тоді – кандидата на посаду сумського міського голови Г. Мінаєва – була на перших щаблях їхніх програмних засад. Відповідно були й передвиборчі обіцянки зробити місто мало не взірцем чистоти. От цікаво: якщо людина щось обіцяє, то вона хоча б уявляє, як обіцянку виконати? Якщо людина відповідальна і поважає своїх співгромадян – то уявляє. Але сумчанам в черговий раз не повезло з міським головою. І підказати йому про його обіцянки теж, виявляється, нема кому. А у першу чергу, здається, мали б нагадати, так би мовити, соратники з «Нічного дозору». Але цього чекати марно: безпринципність багатьох депутатів у Сумах є, на жаль, нормою поведінки. Так само як і відповідальність перед виборцями з боку «Нічного дозору», а особливо їхнього висуванця – Г. Мінаєва.

ХТО В МІСТІ ХАЗЯЇН?
  
Отже, справжнього, дбайливого господаря в особі сумського міського голови разом з депутатським корпусом у Сумах немає. Адже фактично комунальним господарством міста керують підприємці: керівники як комунальних, так і приватних жеків, теплоцентралей, водоканалів, комунтрансів. Вони розробляють тарифи на свої послуги і з усіх сил їх «аргументують» перед депутатами, перед міським головою, аби врешті депутати на засіданні сесії проголосували «так як треба». Чому постійно сесійні рішення виявляються на користь підприємств, а не сумчан? Видно, керівники тих підприємств таки наводять кому треба вагомі «аргументи».
  
Можливо, і керівник підприємства «Сумикомунтранс» переконав міське начальство і своїми аргументами на користь того, що стиль роботи його підприємства має залишатися саме таким, яким є. У якому вигляді наводяться ці аргументи – можна тільки здогадуватись. Чи аргументи були у вигляді бізнес-планів, інноваційних пропозицій, фінансових матеріалів з цифрами і нулями, які б зацікавили міське керівництво – невідомо. Адже, у свою чергу, стиль роботи міської влади прозорим аж ніяк не назвеш (що також критикував нинішній міський голова, бувши кандидатом на цю посаду).

ЧИМ ЗАВИНИВ ПРИВАТНИЙ СЕКТОР?
  
Між тим, не треба бути великим провидцем, аби не зрозуміти, що при такому господарюванні сумчанам світить перспектива і далі нюхати переповнені контейнери, яких дедалі може під нашими будинками більшати, але сміття ніяк не поменшає.
  
Хай навіть сьогодні і знято проблему полігону для твердих побутових відходів: тобто, вивозити зараз є куди. Але ж все одно «Сумикомунтранс» не встигає спорожняти контейнери, а відтак санітарний стан міста аж ніяк не поліпшується. І не треба ж забувати, що побутових відходів дедалі буде більше. Тут ілюзій бути не може. 
 
Віддаючи належне нелегкій праці простих працівників «Сумикомунтрансу», які безпосередньо вивозять сміття з міста і працюють з ранку до вечора, сподіватись їм на полегшення своєї праці або на належну її грошову оцінку зовсім не доводиться. Тому що до контейнерів, що смердять під нашими домами, чимдалі більше додаватимуть різноманітних відходів і мешканці приватного сектору міста (що, власне, вони зараз і роблять активніше).  
     
Так, може, сумський міський голова і на їхню адресу пальчиком погрозить? Якщо так, то знову хочеться пожаліти сумчан: не повезло їм з їхнім головою. Бо не зрозуміло чиї ж інтереси тоді він захищає: своїх жителів чи керівників підприємств? Адже куди подітися мешканцю приватного сектору зі своїм сміттям? Він залишений міською владою з цією проблемою сам на сам. І вимушений кожен позбавлятися відходів залежно від фантазії кожного: хтось прикопав, хтось у яр вивіз. Але всього не перекопаєш, усіх ярів не засипеш… Хіба що біля свого дому прямо на вулицю викидати. На знак протесту, що тебе міська влада ігнорує.

БЕЗ СМІТТЯ

БЕЗ ПІАР-АКЦІЙ

Отже, ситуацію із санітарним станом Сум важко назвати задовільною. І що тут найбільш печально, так це те, що сумська міська влада на чолі з міським головою як була раніше, так залишається і тепер по різні боки з жителями міської громади; вона не представляє їхні інтереси. В усьому. У такій серйозній сфері, як санірний стан – також. Влада – лінива, малокомпетентна, пихата, а тому не спроможна вчитися, прислухатися до громадської думки. Нічим на краще, за великим рахунком, вона не відрізняється від попередніх властей. Адже все в роботі комунального господарства залишається по-старому. 
  
Так, ми, жителі міста, щомісяця платимо за вивезення так званих твердих побутових відходів. Платимо напряму на банківський рахунок відповідного підприємства. Це підприємство, маючи обмежені можливості, працює так, як працює, а саме – незадовільно. Але почувається абсолютно комфортно при тому, що у місті комфортом вже давно не пахне. 
  
Міська влада, будучи за Конституцією і за логікою, представником господаря території (тобто, нас з вами – жителів міської територіальної громади) на практиці стоїть осторонь стосунків жителів і конкретного підприємства. Це і дозволяє конкретному підприємству бути фактичним хазяїном становища, який безконтрольно заробляє на жителях території.
  
Якби ж сумчани мали при владі справжніх представників своїх інтересів, то зі сміттям у конкретних Сумах можна цілком успішно впоратись.
  
Схема наведення порядку проста як все геніальне. 
  
Житель, що платить за послуги з вивезення сміття, у правовому смислі є замовником цих послуг. Підприємство «Сумикомунтранс» є виконавцем цих послуг. При цьому це підприємство аж ніяк не може бути розпорядником коштів жителів міської громади. Воно має гроші одержувати за ВИКОНАНУ РОБОТУ. А хто ж має розпоряджатися коштами? Правильно: представник інтересів жителів громади, тобто – міська рада.
  
Вона мусить заснувати неприбуткову комунальну установу, на рахунки якої кошти за вивезення сміття і будуть надходити. У такому разі міська ВЛАДА (а не ПІДПРИЄМСТВО) стає розпорядником коштів і наймачем виконавця робіт та послуг. У такому разі той же самий «Сумикомунтранс» змушений буде віднайти додаткові резерви для приведення своєї роботи у належний стан. Якщо не буде на це спроможний, то відповідним чином йому і заплатять. Тобто, не виконуєш (згідно з договорм) роботи на належному рівні, менше і заробиш. Або ж з’являться конкуренти (а вони обов’язково з’являться), яким комунальна установа замовить виконання робіт. Хто буде краще працювати, той і більше зароблятиме.
  
При наведенні такого порядку швидко з’являться охочі й приватний сектор обслуговувати. Тоді у наших контейнерах не побачимо відходів з дворів і городів мешканців приватного сектору.
  
Однак для запровадження такої прозорої й ефективної схеми потрібна добра воля сумського міського голови та міських депутатів. Це вже вкотре повторюємо! По-іншому не подолати сміттєву проблему (так само як і жеківську та інші). Запровадження цієї простої схеми завдасть і удару по корупції у місті. 
  
До речі, саме у цьому напрямку далі мав би діяти сумський міський голова. Адже комунальні підприємства наживалися і наживаються не тільки на тарифах. Адже у їхньому розпорядженні – нерухомість, засоби виробництва, транспорт. Тому нинішньому міському голові (якщо вважає себе принциповим) потрібно ініціювати розслідування господарської діяльності комунальних підприємств за попередні роки (починаючи з 1992 року, коли було дано старт усіляким «реформам» з подальшими змінами юридичних осіб, форм власності, банкрутствами). Саме в ті роки кудись дівалось майно, списувались автомобілі (приміром, ще радянські «газончики»-сміттєвози). Якщо вони списувались насправді, то де акти списання? Якщо ці акти є, то де акти утилізації (які є обов’язковими після списання)? І де оприходування коштів за утилізацію (тобто, за металобрухт)? Питань іще дуже багато, але одержати відповідь на них можна, знову ж таки, за умови доброї волі представників наших інтересів – депутатів Сумської міськради на чолі з сумським міським головою.
  
Але нинішні наші представники такої волі, з усього видно, не мають. Тому знімати їх треба, відкликати, бо чим далі, тим більше вони набувають якості використаної жуйки, яка приклєються до крісла – не віддереш…