№ 23 (131):

Літній сезон почався зі сумнозвісного "SOS"

Перша шпальта

Уже протягом багатьох років нормальні люди в межах населених пунктів і поза ними потерпають від справді-таки грабунського бізнесу збирачів металу, які не тільки крадуть каналізаційні люки, а й нападають на садово-городні ділянки, розбиваючи огорожу, будиночки, витаскуючи все звідти металеве. І за попередньої влади, і за теперішньої цей з дозволу сказати бізнес продовжує процвітати.

Доказом цього є, зокрема, факт викрадення минулого року магістральної труби водогону понад 200 метрів у зоні нашого садово-городницького кооперативу «Учитель-1» (с. Шпилівка, Сумський р-н). На минулому тижні вже цього літа за всіма ознаками та сама бандитська група зрізала й решту труб. Здається, члени кооперативу і цього року зостануться беззахисними у суспільсьтві, немов вівці у темному лісі.


«Мисливці» за металобрухтом та їхні «роботодавці» почувають себе скрізь вільно. На нашому шкільному подвір’ї ЗОШ №24 (як, звісно, і по всій території Сум) викрадені всі чавунні люки. Замість них – уже розчавлені бетонні плити, що загрожують здоров’ю і життю у першу чергу дітей. Але ж до чого тут діти, коли автівка металолому коштує 10 тисяч гривень, а труб – 50 тисяч.

Я – старий сумський дисидент і моє прізвище було добре відоме і КГБ, і СБУ. Свого часу я допомагав валити режим Кучми, був одним з координаторів місцевих партій лівого і правого толку... Однак сьогодні, я бачу, дисидентський рух не лише не може бути забутий, він, здається, має всі шанси на відродження. Бо проста людина з її громадянськими правами, зокрема, майновими, залишається бути нецікавою для влади. Якого б кольору вона у нас не була. За часів кожної влади в Україні її представники говорили і говорять про боротьбу з корупцією. В основному – на вищих щаблях її прояву. Але далі розмов мало що йшло. Але ж чи не знаходяться її паростки і її корені далеко на нижчому рівні, і чи не на цьому рівні має бути розпочата боротьба? Я впевнений, що корупція починається там, де відкритий грабунок майна громадян залишається безкарним.

Олексій Ленський,  член садово-городницького кооперативу «Учитель-1»