№ 1 (208):

Цивілізований лобізм приживається в Україні

Актуалії

Гарі РошеВ Україні запроваджується практика цивілізованого проведення лобістських кампаній. Їхня мета – вирішення нагальних проблем, які гальмують соціальний та  економічний розвиток країни. Серед тих, хто започатковує вагому новацію, - проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC) "Розвиток агрострахування в Україні" і його керівник, доктор сільськогосподарських наук Гарі Роше. Нещодавно цей проект розпочав лобістську кампанію з метою просування прогресивних ідей агрострахування та законодавчого забезпечення їх впровадження в життя.



- Пане Роше, що саме підштовхнуло вас до такого нестандартного для нашої країни кроку?

- Чи хочемо ми називати таку лобістську діяльність нетрадиційною для України, чи просто йдеться про нерозвиненість у ній механізмів, пов’язаних з ринковою економікою та демократією, – усе це є філософським питанням. Але безумовно те, що існує ціла низка законодавчих та нормотворчих процесів, які в Україні необхідно розвивати. В окремих випадках ці процеси перебувають за межами компетенції урядових структур. У ринкових економіках інших країн досить часто фахівці з ринкових структур, які мають відповідні спеціальні знання, розробляють пропозиції, проекти законів та нормативних документів, а роль урядових та державних органів полягає у  створенні справедливих умов гри, поля для повноцінної роботи бізнесу.

Отож, питання полягає у тому, чи такі фахівці в Україні залишатимуться пасивними і чекатимуть, поки держава виконає свою роботу? Це, на мою думку, не кращий варіант, оскільки є речі, які за таких обставин просто не будуть зроблені. Є інший підхід: спеціалісти розпочнуть активну співпрацю з офіційними органами та з іншими зацікавленими сторонами, щоб лобіювати ухвалення законів, важливих для їхнього бізнесу і для країни в цілому. На нашу думку, цей останній шлях є найбільш перспективним для України, і ми пропонуємо іти саме цим шляхом.

- Чи впевнені ви, що механізм цивілізованого лобіювання спрацює в Україні саме так, як ви цього прагнете?

- Коли я обговорюю зі спеціалістами вимоги до законодавства, то багато хто вважає мене наївним іноземцем, який не розуміється на тутешній специфіці. Але насправді вона полягає в тому, що ці процеси залишаються непрозорими і часом у них беруть участь люди, які не мають відповідної кваліфікації. І все, що я можу запропонувати в цьому випадку, це показати, як ситуацію можна практичними діями виправити на краще.
 

- Яка мета вашої лобістської кампанії?

- Міжнародна фінансова корпорація, образно кажучи, відіграє у цій справі роль брокера. Ми не підтримуємо жодної компанії чи бізнесової структури. Ми працюємо спільно з урядом і з усіма зацікавленими сторонами. Наше завдання полягає в тому, щоб залучити кращих українських та іноземних експертів, проаналізувати ситуацію і розробити дуже прозорі, адекватні і добре адаптовані до українських реалій законодавчі пропозиції, які дозволять створити ефективну систему агрострахування.

Ми також прагнемо роз’яснити нашим українським колегам, як ця система працюватиме і які необхідно для цього ухвалити рішення. Звісно, ми не робимо це самостійно. Впродовж усього процесу тісно співпрацюємо зі страховими компаніями та державними структурами. Тобто ми відіграємо активну роль у цьому процесі.

Що б ми хотіли побачити у підсумку? Сподіваємося, що українські законодавці ухвалять необхідні для України рішення. І насамперед проголосують за закон, який створить нові правила гри на страховому ринку. І тоді сільгоспвиробники, які купують страховку, по-перше, отримають якісні послуги і чесне ставлення до себе, а по-друге, заплатять за ці послуги мінімальну ціну. Адже ця ціна спиратиметься на розраховані математично (актуарними методами) тарифи. Відтак, тарифи будуть справедливими. Так само, як і прибуток страхових компаній.

- Лобістська кампанія належить до широкомасштабних акцій. Тому її проведення потребує багату часу, ресурсів і прихильників. Кого ви залучаєте для її здійснення?

- Процес, який ми започаткували, потребує підтримки з боку різноманітних груп зацікавлених осіб в Україні. Ми не можемо сподіватися на успіх у створенні нового закону і його лобіюванні, якщо існуватиме багато суперечливих думок. Саме тому ми спільно зі страховиками та державними структурами докладаємо великих зусиль для налагодження контактів з різними організаціями. Важливо дослухатися до них, аби розробити дієву стратегію і загальний план створення системи агрострахування. Ця стратегія не є стратегією Міжнародної фінансової корпорації. Ми просто сприяли її розробці, виступили її каталізатором.
 
Тож перший крок полягає у тому, щоб напрацювати загальні підходи до таких документів, і, гадаю, ми впоралися з цим. Ми – це не лише Міжнародна фінансова корпорація, а й багато різних сторін, які долучилися до цього процесу. Зараз існує узгоджене бачення розвитку агрострахування, яке поділяють усі – регуляторні органи, міністерства та страхові компанії, асоціації фермерів і сільгоспвиробників. Всі вони вважають, що така система – це саме те, чого потребує Україна. Вже зараз у Верховній Раді розглядається проект закону про страхування сільськогосподарської продукції. Одночасно з цим спеціалістами страхового ринку та аграріями спільно розробляються страхові продукти, які більшою мірою відповідають потребам сільгоспвиробництва.

Таким чином, ми маємо сказати: ще до того, як цей законопроект був написаний і ми почали лобіювати його ухвалення, Міжнародна фінансова корпорація і Уряд Канади, який підтримує цю роботу через партнерство з Канадським агентством з міжнародного розвитку, зробили свій внесок. Зараз ми всі прагнемо головного: щоб депутати Верховної Ради проголосували за законопроект, ухвалення якого виведе розвиток агрострахування в Україні на нові рубежі.

Тривалий час страховики та аграрії не могли порозумітися між собою. Аграрії вважали, що страховики пропонують надто дорогі послуги, а страховики дорікали їм за ухиляння від страхування своїх посівів, тварин тощо. Як вам вдалося об’єднати інтереси одних і інших?

- Страхування значною мірою спирається на статистику і великою – на математику. Ми можемо продемонструвати, як розраховуються ставки страхової премії, скільки коштів споживачі платять за страховку, скільки вони отримують у вигляді страхових виплат, і навіть побачити, які прибутки генеруються у приватному секторі. За всім цим стоять доволі потужні і легко зрозумілі математичні розрахунки.

Тож ми створили єдність між різними сторонами на серйозній науковій основі. І можемо з упевненістю сказати, що розробляємо цілковито прозору систему. Можна сперечатися про цифри, не погоджуватися з тарифами, дебатувати про норму прибутку, але, якщо спиратися на наукову систему, завжди є змога дійти спільної думки.

 - Як би ви охарактеризували нинішній стан українського страхового ринку і ваш прогноз - що на нього чекає у майбутньому?
 
- Гадаю, у майбутньому ринок агрострахування в Україні будуть обслуговувати десять-п’ятнадцять страхових компаній. Можливо, їх виявиться більше або менше, але різниця буде несуттєвою. Сьогодні ж на ринку працює шістдесят-сімдесят компаній, які пропонують послуги агрострахування.

Зараз ринок висуває дуже мало вимог до страхової компанії, яка пропонує агрострахування. Немає вимог до кваліфікації її персоналу. Наприклад, у штаті такої компанії має працювати агроном, мусять бути люди, які можуть правильно розрахувати тарифні ставки і так само правильно виконати процедури оцінки збитків. Оскільки зараз такі вимоги відсутні, то практично будь-хто може продавати страховку на цьому ринку. І це породжує цілу низку проблем. Врешті-решт, через це сільгоспвиробники нині дуже низької думки про агрострахування.

Тому вкрай необхідно, щоб держава сказала страховим компаніям: якщо ви хочете продавати страховку аграріям, то повинні мати належні системи і процедури, залучити відповідних кваліфікованих фахівців, повинні мати перестрахування, ефективне управління даними і системи для обслуговування сільгоспвиробників. Коли держава поставить такі вимоги, то багато компаній підуть з цього ринку. І залишаться лише ті, хто підготувався до роботи в нових умовах. Є велика ймовірність того, що ці компанії працюватимуть спільно. Бо в агрострахуванні існує чимало питань, які не під силу вирішити одній страховій компанії.

Чому цей процес не відбувається вже зараз? Головна причина в тому, що в Україні відсутній закон, який би регулював ринок агрострахування належним чином.

- Лобістська кампанія – це завжди певний вплив на структуру, яка приймає рішення. У даному випадку йдеться про Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Чи знаходите з ним спільну мову?

- Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин є досить прогресивним. Ми справді дуже раді, що маємо спільну позицію у цьому питанні. Депутати, які працюють у складі Комітету, заявляють про необхідність створення в Україні правил гри для агрострахування і вважають це одним із головних пріоритетів. Вони прагнуть розвивати систему агрострахування.

Але я переконаний, що у вирішенні цього питання має бути зацікавлений не лише згаданий парламентський Комітет. Вся Верховна Рада повинна демонструвати підвищений інтерес до нього. Бо агрострахування, кредитування сільгоспвиробників і створення цивілізованої системи для вирощування та експортування сільськогосподарської продукції перебувають у сфері національних інтересів. Тим більше, що українське сільське господарство торік спромоглося посилити свої позиції на внутрішніх та зовнішніх продовольчих ринках. І це попри фінансову кризу.
 

- Скільки часу може знадобитися для реалізації ваших лобістських намірів?

- Ми дуже хочемо, щоб Верховна Рада якнайшвидше ухвалила закон про агрострахування, оскільки, на мою думку, з більшості питань маємо консенсус серед усіх зацікавлених сторін. Технічну роботу вже виконано. Пропозиції до Верховної Ради передано. Депутатам слід лише відповісти на запитання - розуміють вони їх чи ні. Якщо у них залишаються якісь сумніви, то ми готові надати їм усю необхідну аналітику, роз’яснення, будь-які додаткові обґрунтування. За такого сценарію вся робота над законом про агрострахування могла б вкластися у лічені місяці. І це сприяло б прискореному розвитку сільського господарства, яке, як ми вже могли переконатися, відіграє визначну роль в українській економіці.

Максим Назаренко