№ 5 (212):

Швейцарія та Україна - десятиріччя співпраці

Актуалії

Мануель ЕттерШвейцарська Конфедерація – невелика за територією країна, але надзвичайно потужним є її вплив на процеси, які відбуваються на європейському континенті і у світі в цілому. Непересічно розвиваються і її стосунки з Україною: Швейцарія входить до числа найбільших наших інвесторів. А торік, незважаючи на економічну кризу, за даними Держкомстату, вона збільшила приплив інвестицій в нашу економіку на 12,6%.

Ще з 1996 року Швейцарія почала надавати Україні технічну допомогу, щоб підтримати її на шляху становлення громадянського суспільства з розвиненою демократією та ринковою економікою. Загальний обсяг цієї допомоги з 2002 року перевищив 60 млн. швейцарських франків. Для її координації 10 років тому було створено Швейцарське бюро співробітництва в Україні. Про досвід і перспективи співпраці – розмова з директором Бюро Мануелем Еттером.



- Десять років співробітництва з Україною – це не просто термін, це - історія. Як вона писалася і чи можна вважати її успішною?

- Історія співпраці між Швейцарією та Україною розпочалася ще в середині 90-х років. Швейцарія прагнула мати надійних партнерів серед країн Східної Європи та колишнього Радянського Союзу. І тому ухвалила спеціальний закон про надання міжнародної технічної допомоги цим країнам. Виходячи з доброго досвіду такої роботи, наприкінці 90-х – на початку 2000-го років було засноване Швейцарське бюро співробітництва в Україні, щоб інтенсифікувати співробітництво в тих галузях, де воно складалося найбільш успішно.

Вдалій співпраці Швейцарії та України сприяло не лише те спільне, що обидві країни мали між собою, але й те, чим вони відрізнялися. А отже – могли доповнювати одна одну. Наприклад, Швейцарія - маленька країна, а Україна - дуже велика, і це робить нашу співпрацю обопільно привабливою.

- І в яких напрямках вдалося досягти найбільш плідних результатів?

- Гарні досягнення ми маємо в різних сферах, у різних галузях. Неодмінно хотів би згадати про співробітництво впродовж останніх років у галузі поліпшення системи управління та сприяння ефективному місцевому розвитку через процеси децентралізації. Йдеться про залучення місцевого населення, місцевих громад до всіх процесів, які відбуваються в тих галузях, де ми працюємо. Зокрема, до ухвалення рішень. Це призводить до зростаючої відповідальності за реалізацію цих ухвал. Скажімо, різні асоціації та об’єднання все частіше та активніше беруть участь у процесах планування, в тому числі, й на національному рівні. Це свідчить про те, що зміцнюються основні засади громадянського суспільства, що є надзвичайно важливим в розвитку будь-якої держави.

Вагомою є співпраця в галузі охорони здоров’я, реформування системи юстиції, зокрема, кримінальної юстиції. А також розвитку лісового господарства, ефективного використання та управління лісовими ресурсами. Швейцарські фахівці спільно з українськими розробляли проекти таким чином, щоб сприяти сталому розвитку й існуванню цієї галузі. І, зокрема, увага зверталася на вдосконалення відповідного законодавства, на поліпшення методик рубки лісів в Україні. Це достойний внесок до вирішення питань захисту клімату, а з іншого боку – захисту населення. Адже правильні рубки, правильне ведення лісового господарства сприяють зменшенню повеней і люди менше потерпають від такого лиха.

- Хто переважно є замовником ваших послуг – український уряд чи українські неурядові організації? І чи завжди ви розумієте один одного?

- Оскільки ми представляємо державне відомство, ми є частиною адміністративного апарату Швейцарії, то, насамперед, співпрацюємо з урядом. І намагаємося зробити зі свого боку внесок до розвитку тих пріоритетів, які Україна визначила для себе. Але отримувачами нашої допомоги можуть бути і приватні структури, і неурядові організації, якісь об’єднання, населення на рівні місцевих громад – міста,  села, селища. Але вся наша діяльність, звичайно, здійснюється узгоджено з українським урядом, урядовими структурами.

- Як часто залучаєте до своєї роботи українських спеціалістів і як оцінюєте їх професійний рівень?

- Ми дуже часто співпрацюємо з українськими експертами. Я б навіть сказав, що переважно працюємо саме з ними. Вважаємо однією з сильних сторін те, що не прагнемо принести сюди готові стандартні швейцарські рішення, натомість стараємося знайти оригінальні, які є в цій країні і за допомогою тих місцевих фахівців, які знаються на цьому. Українські фахівці, як правило, дуже добре підготовлені. І, що вкрай важливо, - дуже продуктивною є їхня співпраця зі швейцарськими або іншими міжнародними експертами. Тому що, отримуючи якийсь поштовх або ідею від міжнародних експертів, вони мають можливість їх творчо обробити та реалізувати найбільш оптимально для ситуації в Україні.

- Створення громадянського суспільства – кінцева мета всіх економічних та соціальних перетворень. На вашу думку, чи далеко просунулася Україна в цьому відношенні і що їй заважає прискорити рух у цьому напрямку?

- Я б сказав, що в Україні громадянське суспільство є більш розвиненим, ніж у деяких інших країнах. І це досить виразно видно на прикладі регіонів або навіть місцевих громад, де громадські організації також частково відповідальні за розвиток територій.

Але існують ще завдання, які треба вирішити. А саме – удосконалити державний апарат таким чином, щоб він на повну міру використовував той потенціал, який пропонує громадянське суспільство. Наразі в Україні державний апарат занадто централізований і часто не дає простору для активної роботи громадських інституцій, заважає їх впливу на адаптацію нових реалій.

Те саме стосується й економіки. Вона теж досі залишається громіздкою, має складну структуру. І це перешкоджає розвитку ініціатив і надходженню інвестицій.

- Побутує думка, що зарубіжна допомога не буває безкорисливою. Дехто вважає, що таким чином іноземні донори прокладають дорогу своєму вітчизняному бізнесу, а це негативно позначається на розвитку українського підприємництва та української економіки в цілому. Ваша думка з цього приводу?

- Будь-яка співпраця переслідує певні цілі. Але є дві філософії підходу до таких питань. Один - «якщо я виграю, ти програєш», а інший – «якщо я виграю, ти виграєш так само». Ми дотримуємося саме другого принципу.

Швейцарія як маленька країна дійсно потребує сильних надійних партнерів, аби у світі, який швидкими темпами глобалізується, можна було існувати безпечно та в мирі. Швейцарська економіка орієнтована на експорт. І наші підприємці дуже багато працюють на міжнародному рівні.

Співпраця швейцарської економіки з українською набуде нових обертів, коли тут буде стабільна ситуація і стабільний добробут населення. Ми зацікавлені, щоб в Україні було багато людей, які здатні купувати ті товари, котрі експортує Швейцарія. Переконаний, що це було б вигідно обом країнам.

- Українська економіка зазнала чималих втрат через глобальну кризу останніх років. Ваш прогноз – чи зможе нова політична команда швидкими темпами надати необхідного імпульсу економічним перетворенням?

- Досягти успіху та прогресу можна лише тоді, коли діяльність орієнтована на певну мету і коли поєднуються зусилля для її здійснення. На мій погляд, необхідно мати спільне бачення того, яким чином Україна може досягти цього прогресу.

Це ключовий підхід для будь-якої команди, незалежно від того, хто працюватиме в уряді. Для того, щоб рухатися вперед, рухати реформи і здійснити необхідні зміни, включаючи й конституційні. Але також необхідна широка спільна база, підтримка як серед політичних сил, так і серед загалу населення. Хочу підкреслити, що я не віддаю перевагу тій чи іншій команді, але переконаний, що привести до бажаного результату може лише спільне бачення того, як досягти поставленої мети.

- Україна, вибудовуючи зовнішньополітичні пріоритети, інколи озирається на Москву, іншим разом – на Європу. Чи зазнає коректив  робота вашого Бюро у зв’язку з приходом нової української влади?

- На щастя, ми живемо не в двополюсному світі. Сучасна глобалізація дозволяє мати багато друзів. Це стосується і Швейцарії, і, переконаний, України також. І Росія і Європейський Союз є сусідами України. Тож цілком природно мати гарні стосунки з усіма ними!

Для міжнародної технічної допомоги дуже важливо, щоб країна, її уряд мали чіткі пріоритети. І мали уявлення про те, в яких галузях, в яких сферах необхідна підтримка для цих пріоритетів. Лише за таких умов міжнародна технічна допомога, яка має певні фінансові обмеження, зможе бути ефективною. І саме на таких пріоритетних напрямках ми і фокусуємо свою допомогу в Україні.

Степан Гончаренко, Національний прес-клуб "Українська перспектива"