Попередня версія: Творчість нашіх читачів
Два полюси, дві віри, дві стихії – Це світло, що дарує нам життя, Це Темрява, що матір забуття. І з них ніхто перемогти не сміє – Два полюси, дві віри, дві стихії.
Коли темніє, світло не зникає, Воно палає в думах і серцях. І коли син питається в вітця: “Де світло?”, він йому відповідає: “Коли темніє, світло не зникає”. Ти вільним птахом з темряви полону Злетів назустріч світлій боротьбі, Хотів протистояти цій ганьбі, Боротися з неправедним законом Ти вільним птахом з темряви полону. Не знаючи – чи віра, чи надія Тебе вела у цю далеку путь, Ти про свою кохану матір не забудь. Її любов і досі серце гріє, Не знаючи – чи віра, чи надія... Шлях боротьби – народу шлях єдиний. Народ без світла стільки років жив, Та ти нарешті факел запалив І промовляв так палко і невпинно: “Шлях боротьби – народу шлях єдиний!” Два полюси, дві віри, дві стихії – Це світло, що дарує нам життя, Це темрява, що матір забуття. І Світло все ж перемогти посміє. Два полюси, дві віри, дві надії... Старшокласниця м. Суми
|