Попередня версія:

Про “Криворіжсталь” та про “ліві” принципи “роботи з населенням”

Місцева влада

Голова Сумської обласної організації Республіканської Християнської партії (РХП) Олександр САХНО:



Голова Сумської обласної організації РХП Олександр Сахно

- По-перше, вважаю за потрібне привітати всіх учасників Помаранчевої революції з тим, що проведення публічного аукціону з приватизації металургійного комбінату "Криворіжсталь" певною мірою свідчить про наступний етап цієї мирної революції. Все-таки, на противагу скептикам і тим, хто розчарувався у перших особах державної влади, можна сказати, що у людях певною мірою засвітився промінь відновлення довіри до вищої влади. Засвітився, не зважаючи на протестне голосування продажних фракцій у Верховній Раді, а також на потуги тих політичних сил, які на економічних проблемах звикли заробляти собі дивіденди, виставляючи себе, як "захисників трудящих".

Отже, дні і ночі, сила й енергія наших співвітчизників були витрачені на майданах не даремно!

По-друге, слід поздоровити Президента Ющенка, що не склав зброю після прикрих помилок, і не відійшов від обіцянок про перегляд законності приватизації стратегічних об'єктів промисловості. Показав твердість свого курсу. Цього не можна не оцінити!

По-третє, велика вдячність Юлії Тимошенко за силу волі та силу духу фактично в умовах обструкції. Саме вона, її уряд здійснив цивілізоване повернення у державну власність майже задарма приватизований об'єкт всеукраїнського значення. Потім вона, ретельно дотримуючись букви закону підготувала "Криворіжсталь" до публічної приватизації. Та так підготувала, що навіть ні голова Фонду держмайна В. Семенюк із соціалістичною ідеологією в голові, ні комуністи із торгашеськими замашками при голосуванні, ні злодійкуваті фракції нічого конструктивного не змогли протиставити тому факту, що від приватизації комбінату "Криворіжсталь" було одержано понад 24 мільярди гривень - ушестеро більше, ніж від реалізації Пінчуку-Ахметову.

- Отже, інтереси суспільства у цьому разі не постраждали. Але що ж тоді протягом 14 років незалежності заважало проводити конкурси та аукціони саме за такою прозорою, у відповідності до законодавства схемою?

- Що заважало? Метушлива біганина високопосадовців за власним збагаченням, але за чужий рахунок. Це, якщо сказати загально, одним реченням.

Проте, відповідаючи на поставлене питання, для зручності сприйняття обмежусь лише прикладом "Криворіжсталі".

Комбінат в ударному темпі було приватизовано минулого року приблизно за 4 мільярди гривень так званими бізнесменами. Чому - так званими? А тому що й по сьогодні невідомі джерела їх бізнесової діяльності, яка принесла всього лише десь протягом десяти років мільярдні прибутки. Як можна було у нашій країні за цей період збагатитись на мільярди гривень законослухняному бізнесмену, який би так само законослухняно організував свій бізнес, справно платив податки? Та ніяк! Тільки в один спосіб: треба стати зятем, іншим родичем, одне слово - наближеним до Кучми. Той через Кабмін (бо сам його формував) призначає свою людину на посаду директора "Криворіжсталі". І через те, що за роки кучмівської незалежності сформувалось "право" керівників державних підприємств на безвідповідальність за результати своєї діяльності, то з дозволу Кучми керівник тієї самої "Криворіжсталі" створює при комбінаті фірми. Чим вони займаються? А тим, що за заниженими цінами реалізують через офшорні компанії продукцію "Криворіжсталі". Крім прибутків від реалізації за заниженими цінами, цим фірмочкам ще й ПДВ акуратно повертається, при цьому податкова адміністрація "не помічає", що подібні фірми не сплачують податки.

Ось так ці так звані бізнесмени накопичили протягом кучмівської доби брудні гроші, і на ці гроші минулого року швиденько прибрали до рук "Криворіжсталь". І про ці схеми, знову ж таки, правоохоронні органи "не знають"...

Тим часом, сьогодні стоїть питання про повернення колишнім власникам - горе-бізнесменам чотирьох мільярдів гривень, за які вони минулого року придбали комбінат. Але з огляду на джерела виникнення цих грошей, якщо провести розслідування походження цих грошей, то чи справедливо їх повертати? Це питання до правоохоронних органів.

- А такого роду приватизація комбінату державного значення минулого року чомусь не привернула увагу політичних партій під проводом симоненків, вітренок...

 Ну, про цинізм, конформізм керівників Компартії України, так званих прогресивних соціалістів та їм подібних можна говорити окремо й багато. Вони про захист трудящих згадують, коли їм вигідно. І справді, чому ці партії не протестували проти продажу "Криворіжсталі" за так дешево? Може їх керівництво хтось попросив (не задарма) мовчати? А напередодні відкритого аукціону, розробленого урядом Тимошенко, коли лише тільки завдатку було внесено три мільярди, вони галасували, що "Криворіжсталь" має залишитись у державній власності. Коли їм накажете вірити? На якій позиції ті ж самі комуністи стоять? На позиції торгу? Певно, що так. Вони, я думаю, і голосували б на позаминулому тижні за приватизацію "Криворіжсталі", і говорили б, що це - в інтересах трудящих, якби від Metall Steel - сьогоднішнього власника "Криворіжсталі" - щось перепало. Але справа в тому, що іноземці хабарів не дають. Ось така "халепа"...

- Коли вже мова зайшла про партії "захисників" трудящих, то дії якої з них вас найбільше дивують?

- Передусім хочу наголосити, що до рядових членів будь-якої партії, до тих, хто щиро вірить у правильність ідеології, що проголошує партія, я ставлюсь з повагою. А в принципі, вже мало чому дивуєшся. Приміром, чому дивуватись у діях комуністів? Керівники КПУ свідомі того, що їх "боротьба" за народ може бути тільки в умовах, коли в країні економічні та соціальні негаразди. Відтак для них завжди краще, якщо в країні гірше. Проте, вплив КПУ дедалі буде меншати у суспільстві. Зокрема, і у Верховній Раді за результатами наступних виборів за партійною системою.

Від прогресивних соціалістів теж ясно чого чекати. Критики Міжнародного валютного фонду та закликів йти в "обійми" Росії. Зрозуміло, що МВФ - далеко не альтруїстська, не свята, так би мовити, організація. Але товаришка Вітренко з цією тематикою своєї діяльності виглядає вже далеко не цікавою. Навіть - не серйозною. Як і комуністи, прогресивні соціалісти теж втрачатимуть голоси на майбутніх виборах.

Окремо скажу про Соцпартію України. Переглядаю їх партійну пресу, і відверто зізнаюсь, що вражений. Вражений цинізмом, нещирістю, зрадництвом партійних керівників як всеукраїнського, так і обласного рівня.
Пригадаймо, як на минулих президентських виборах СПУ після першого туру голосування, почавши втрачати позиції, прямо-таки приклеїлась до блоку Ющенка-Тимошенко, вставши поряд на Майдані. Але з боку СПУ мотивація була та, що своїм електоратом ця партія допомагає помаранчевим одержати перемогу над Януковичем.

Хай там як, але що спостерігаємо сьогодні в партійній пресі СПУ? Ллється бруд на все, що стосується вчорашніх політичних партнерів; керівництво Соцпартії не зупиняється ні перед чим, аби лише наголосити на своїй "народності". Приміром, у недавньому номері газети обласної організації СПУ "Позиція" статтю київської авторки, що у знущальницькому стилі критикує Президента, "прикрасили" так званим портретом Ющенка, в якому відразу вгадуються риси Гітлера. І це вчорашні партнери. Як це називається? Безпринципність і безсовісність. Важко знайти брудніші за своєю людиноненависницькою суттю методи, коли публікації спрямовані на те, аби тиснути на найнижчі чуття людини. Знову - "фашист", знову нацьковування однієї частини народу на іншу... Ось вони - справді соціалістичні методи "роботи з населенням". Отже, чому тут дивуватися? Просто зайвий раз переконуєшся, що "поводирі" трудящих є вовками в овечій шкурі. А С.В. Клочко є наочним прикладом такої поведінки: думає одне, говорить друге, а робить третє. Результат - обдурені рядові однопартійці, обдурені виборці...

Розмовляв Г. Опанасенко