№ 6 (49):

Четвертинка хліба

Право і закон

Як часто у вас залишається зачерствілий хліб? Гарно, якщо просто черствий – ним можна хоча б птахів нагодувати. Але інколи хліб береться цвіллю і доводиться, грішним ділом, його викидати. Вихід один – купувати хліба рівно стільки, скільки ви можете з’їсти, доки він свіжий.


«Ми на четвертинку не ріжемо. Якщо хочете – беріть половину», – нерідко ще з таким рівнем «сервісу» можна стикнутись, зокрема, у хлібних відділах багатьох сумських торгових закладів. Такі «цінні поради» з вуст працівника прилавку, скажемо м’яко, не тільки не роблять честі всьому магазину, але й принижують честь покупця разом із його цілком конкретними правами споживача.

До речі, той самий продавець стає споживачем послуг, щойно завітає, скажімо, в перукарню, і розраховує на ту зачіску, яку бажає, а не на ту, яку йому безвибірно запропонують.

Отже, вам на обід потрібна четвертинка хліба. Що ж, Закон гарантує вам її придбати у будь-якому разі. Тому у ввічливій формі вимагайте саме того, чого потребуєте, якщо вам раптом продавець, бува, відмовляє у цьому. А таке буває, передусім тоді, коли маєте бажання купити чвертку буханки сірого хліба, приміром, «Зарічного». Половину вам одріжуть без проблем. А ось половину половини – вже не скрізь. І будуть не праві (про що – нижче). Більше того: у багатьох магазинах вам навіть відмовлять відрізати й половину буханця («Беріть лише цілий»), якщо мова йде про такі види хліба як «Василівський», «Бородинський» та подібні, які складаються з більшої чи навіть меншої кількості компонентів, мають інші споживчі властивості і продаються відповідно упакованими. Некомпетентний (рівно як і просто невихований) продавець наведе у такому разі єдиний на свою користь аргумент на зразок: «Цей хліб, як розріжеш – швидко зачерствіє, і його не продам. Куди його потім дівати?»

З епітетами та ще й з грубими на це питання радимо не реагувати, бо «Куди його подіти» – абсолютно не ваша проблема. Тому в такому разі можна попросити покликати завідувача магазину і, ще не вимагаючи книгу скарг та пропозицій, присоромити його, що підлеглий йому обслуговуючий персонал не знає правил торгівлі. Крім того, не знає як зберегти надрізаний буханець від зачерствіння у той час, коли харчова плівка зараз аж ніяк не в дефіциті. Саме нею і слід обгорнути відкраяний буханець і захистити його від впливу повітря.

Майже аналогічна ситуація і з ковбасними виробами.

Так само неважко у нас натрапити на продавця, який буде відмовлятися відрізати, приміром 200 грам ковбаси від шматка у 300-400 грам та ще й коли тим шматком закінчується палка ковбаси. Аргументація при цьому з боку представника прилавку неодмінно «залізна»: «А тоді цей залишок у мене ніхто не купить...» Ще раз нагадуємо, що проблема залишків, рівно як і проблема зарплати продавців, проблеми магазина в цілому – не можуть бути вашою проблемою. Вимагайте саме те, що вам потрібно чи сподобалось.

Пам’ятаймо фразу, хоч і «заяложену», але яка від того не втратила й мікрону своєї логічної і законної ваги: «Клієнт завжди правий». Добре, якби це гасло можна було бачити у кожному закладі обслуговування, який себе поважає.

Георгій Опанасенко


МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ
ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
11.07.2003 N 185
Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами
(ВИТЯГ)
II. Особливості продажу окремих груп товарів
1. Хліб і хлібобулочні вироби
...1.13. Штучний хліб і хлібобулочні вироби масою 0,5 кг і більше на замовлення покупців дозволяється розрізати на дві-чотири рівні частини і продавати без зважування.